Якщо Ви читаєте ці рядки, значить - Ви втомилися.

• Можливо, Ви вже робите «все правильно»: вечеря, купання, колискова, тиша але дитина засинає лише на руках.
• Можливо, кожне укладання - це боротьба. Хоча Ви стараєтесь, як тільки можете.

Цей гайд - не для того, щоб показати, “де Ви помилились”.

Він для того, щоб Ви нарешті зітхнули: “Це не зі мною щось не так. Я не одна.”

І щоб Ви побачили, які звичні дії можуть заважати, навіть якщо здаються “правильними”.

1. Засинання в повному контакті
Грудне годування, качання, засинання на руках чи на Вас - це не погано. Але якщо дитина засинає тільки так, то її тіло не вчиться розслаблятись самостійно.

І щойно Ви зникаєте - сон зникає разом із Вами.

Що можна зробити інакше:
Почніть додавати м’який нейродотик: прогладжування спинки, прожимання ручок. Це формує тілесну пам’ять розслаблення, навіть якщо Ви поруч.

2. Засинання в дії, а не в спокої
Часто ми намагаємось вкласти активністю: гойдаємо, співаємо, говоримо. А дитині в цей час важко “вимкнутись”, бо стимуляція триває.

І навіть якщо вона засне - мозок не перейде в глибоку фазу сну.

Що можна зробити інакше:
Поступово виводьте ритуал у тишу: 2-3 хвилини в темряві, без слів, з повільним диханням. Це як “маяк спокою” - і Ви стаєте цим маяком.

3. Відсутність простору для дитини
Ми часто несвідомо намагаємось “дотиснути”: ще погладити, ще підкачати, ще полежати. Але іноді дитині потрібно більше простору, ніж допомоги.

Їй потрібно “почути себе”.

Що можна зробити інакше: Коли бачите перші ознаки розслаблення - зробіть крок назад. Не йдіть зовсім, але дайте кілька хвилин на самостійне входження в сон. Це не “відлучення”. Це - довіра.

ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ:
Якщо Ви побачили себе у цих пунктах - це не означає, що Ви щось робите неправильно. Це означає, що Ви шукаєте. І у Вас уже є все, щоб змінити вечори з боротьби - на момент близькості і спокою.

ЩО ДАЛІ:

1. Зрозуміти, чому саме Ваша дитина не засинає
2. Зробити індивідуальний ритм без плачу і “відучування”
3. Допомогти дитині спати без Вас — поступово, м’яко