Не потрібно ламати все одразу. Почнімо з найпростішого:
Перенесіть годування грудьми на 10–15 хвилин до моменту засинання.
Тобто: погодуйте малюка, але не в ліжку. Потім — спокійний ритуал: пісенька, обійми, тихий голос, приглушене світло. І тільки після цього — вкладання.
Чому це працює?
Бо Ви розділяєте годування і засинання. І дитина вчиться, що їжа не дорівнює сон.
Це не революція — це перший сигнал дитині: “ти можеш, і я з тобою”.
Уявіть, що це — перший крок до того, щоб малюк спав спокійніше. І Ви теж.
Якщо Ваша дитина засинає лише під заколисування — це теж засинальна асоціація.
Малюк звикає: “щоб заснути, треба щоб мене гойдали”. І коли цикл сну закінчується — він не може перейти в наступний, бо немає гойдання.
Але змінювати це можна м’яко. Почніть з такого кроку:
Зменшуйте інтенсивність заколисування поступово.
Наприклад:
- Якщо Ви звикли ходити і качати — просто сядьте та покачайте в кріслі.
- Якщо качаєте сильно — робіть це повільніше, м’якше.
- Додавайте голос або погладжування — щоб з часом саме Ваша присутність стала головною опорою для засинання.
Це ще не повна самостійність. Але це — зміна звички. І вона вже дає сигнал малюкові: “я можу засинати інакше”.
Поступовість — ключ. Вам не потрібно різко зупиняти процес. Ви просто зменшуєте силу залежності від дії.